Zastava                  Руски писнї - Rutenian Songs

Опатьце богатство видео материялох о Русинох - кликнїце на лоґо
See the abundance of video clips about Rusyns - click on the logo

 

ЗМИСТ - CONTENTS

СВАДЗЕБНИ ПИСНЇ

А кед панї млода   
Ей, у Ганїчки на дворе   
Мамо моя, мамо
Дайце ви нам   
До пришаги єдно   
Наша млада невеста   
Прецо да ту єме   
Чарна  волна   
Ша ми тадзи преходзели   
За хижочку нашу   
Така наша панї  млода   
Шири явор конариска   
Як ми будзе
Чийо же то конї   
Барвеночки,  барвеночки 
Ей, лєжа, лєжа барви   
Ей, лєжа, лєжа   
Ей,  столїку яворови   
Здрави оставайце, мацерино праги   
Черча кочи там на шоре  
Шлїдом, таточко,  шлїдом
Аж од стола, аж до прага   
А кед наша панї-млода
А на нашим шоре
А наш приймаш добри гудак   
Боже мой, боже мой   
Будзеш ти, момочко   
Було лєто, було лєто   
Виберай ше, млодо   
Дала ши ме, мамо
Дзе сце росли барвеночки   
Ей, дзивчата фиялочки садзели   
Идзе свадзба з гори   
Нє плач, млодо   
Ой венчику, мой венчику   
Ой,  заблїсло стрибло-злато  
Спод явора чече вода   
Сущела лїска   
Час до дому, час

Толкованє:
А-ґрупа: писнї принєшени зоз приселєеньом до Бачкей и Сриму
Б-ґрупа: писнї хтори ориґинално настали у Бачкей и Сриму по приселєню
В-ґрупа: писнї хтори пренєшени зоз Горнїци до Бачкей и Сриму по приселєню
Г-ґрупа: писнї
Нєкласификовани: писнї хтори автор кнїжки "Наша писня" нє класификовал до ґрупох А, Б, В, лєбо Ґ.

СВАДЗЕБНИ ПИСНЇ

A-ґрупа

"ДАЙЦЕ ВИ НАМ, ДАЙЦЕ" — Характер: писня ше шпива при випитованю млодей, дзе розлука млодей од своїх родичох вше оплакана, алє веселе свадзебне розположене зос франту розганя смуток.
Текст писнї з мелодию записал Тон у Коцуре 1930 р. од Єлени Шандор. То мелодийна и текстова вариянта писнї, цо ю записал др. Ф. Колесе;», Ет. зб. I ч. 576 у Карпатох, а тиж и Вер- хатськии, ч. 186/44.

"ДО ПРИШАГИ ЄДНО" — Характер: Поважни привит млодей у доме млодого, а зос свадзебним гумором.
Текстова вариянта писнї, цо ю записал др. Ф. Колесса у нашей дїдовщини, Ет. зб. I ч. 58а и на Закарпатю, Ет. зб. II ч. 91, а зазначели то и Головацький, ч. 429 и Верхатський, ч. 183 и 187. У Коцуре записал Тон од Й. Шандор 1930 р. текст з тоту мелодию, котра ше цалком розликуе од тих цо записали спом-
нути нашо етнографи.

"НАША МЛАДА НЄВЕСТА"— Характер: весела писня, котра ше грае и шпива при чепеню млодей, а на ню млода перши свой танец у чепцу (тераз фитюли) танцуе.
Текст з мелодию записал Тон од истей шпивачки у Коцуре 1930 р., а то вариянта писнї цо ю записал др. Ф. Колесса на Подкарпатю, Ет. зб. II ч. Па. Наша вариянта ше текстовно барз мало розликуе од ориґиналней, а у мелодиї векша розлика з огляду на ритмичну схему.

"ПРЕЦО ДА ТУ ЄМЕ?" — Характер: Пред випитованьом млодей свашки заводза свадзебне розположене зос франтлїву писню.
Мелодию зос текстом записал Тон у Коцуре 1927 р. од Й. Шандор и так як є ту положена скоро ше подполно склада зос писню цо ю записал др. Ф. Колесса, Ет. зб. I ч. 576, же е баржей паралела як вариянта. Исту писню у других крайох варирану записал (у Карпатох) Головацький ч. 3/373, Верхатський ч. 190/44 и др. Ф. Колесса, Ет. зб. II ч. 63 на Подкарпатю.

"ЧАРНА ВОЛНА З ВИЛОГО БАРАНКА" - У свадзебним
розположеню (место нерозважного викрикованя!) леґинє шпиваю франтотлїву писню, кед млодого провадза по млоду.
Мелодию зос текстом записал 1927 р. од Й Шандор Тон, а таку ю скоро цалу найдземе записану у Ет. зб. I др. Колесси ч. 185, лєм наша вариянта у другеи часци ма ширшу мелод. основу.

"ША МИ ТАДЗИ ПРЕХОДЗЕЛИ" — Характер: зос тоту писню ше дочекую придании весело и гучно и у франти сердечно.
Писню яка е ту записана з мелодию зазначел Тон у Р. Керестуре од Михала Паплацко 1935 р., а вона вариянта писнї цо записал др. Ф. Колесса у Карпатох, Ет. зб. 1 ч. 4146.

"ЗА ХИЖОЧКУ НАШУ" — Характер: писню шпиваю свашки млодей по чепеню, а писня гоч свадзебного настрою, алє є поважна и смутна, бо младей нагадує стварни живот од тераз, котри ше розликуе од свадзебного вешеля.
Писню записал Тон од Й. Шандор у Коцуре 1928 р. як е ту цала друкована, а то вараянта писнї цо записал др. Ф. Колесса у Ет. зб. I ч. 1996, алє лєм у погляду текста, а мелодия ту наша, оригинална.

"ТАКА НАША ПАНІ МЛОДА" — Характер: писню шпива цала свадзба док млода "вибочкуе" дарунки, весело, а нє фришко.
Мелодию зос текстом записал Тон у Коцуре од Й. Шандор 1930 р., а вона далєка вариянта (лєм часточна подобносц у тексту и перших двох тактох у мелодиї) писнї цо записал у Карпатох др. Ф. Колесса, Ет. зб. I. ч. 414 б.

"ШИРИ ЯВОР КОНАРИСКА" - Характер: поважна писня, котру шпива цала свадзба млодей по чепеню у свадзебним настрою.
Ориґиналну тоту писню записал у Карпатох др. Ф. Колесса, Ет. зб. I. ч. 170, а єй вариянту, яка є ту друкована, записал Тон у Коцуре од Й. Шандор 1928. мелодию зос текстом.

"ЯК МИ БУДЗЕ — ТАК МИ БУДЗЕ" — Характер: одаванка, то важни крочай до живота, за котри крем другого треба и одваги и трежбого роздумованя, бо зоз ризиком ше и страх пайташи, а же би го одогнац, писня преходзи у другей часци до живого темпа, алє у молу — спробоване будзене веселосци и покиваней одваги, алє ше вони у таких нагодох чежко будза.
Писня весело-смутна, ма свою глїбину и повагу. Тоту текстову вариянту од писнї, цо ю записал др. Ф. Колесса, Ет. зб. І. ч. 4046, записал Тон у Коцуре 1930 р. од Й. Шандор вєдно зоз мелодию як є ту друкована. Други ґрупи (Б, В и Г) свадзебних писньох у тей кнїжки нєт.

"ЧИЙО ЖЕ ТО КОНЇ?" — Характер: писня добрей дзеки на свадзби при вечери, же би госци нє були смиядни и задумани.
Шпива ше помали. Мелодию записал Я. Олеар од Нат. Кочишовей у Дюрдьове 1951 (число 19) зос текстом "За гори, лєси", котри єй недавно подруцени, а з ню ше нє здава. Давно пред тим, 1929, исту писню записал Тон у Коцуре од Є. Шандор з ориґиналним текстом, котри є вариянта (перши два строфи) записаней писнї на Горн'щи, др. Ф. Колесса, Етн. муз. зб. II, число 146.

Б-ґрупа

"А КЕД ПАНЇ МЛОДА" — Характер: одпитоване од своей дзивоцкей шлєбоди ("зволї") и од пайташкох глїбоко висловени у тексту, а потенциране у поважней и смутней мелодиї.
Ориґинални текст записал Тон у Коцуре, а мелодию єй сам зложел 1952 р. По змисту текста то будзе вариянта писнї ч. 126 Ет.'зб. II. др. Ф. Колесси, котру записал на Подкарпатю 1929 р. Вона там ма лєм два строфи и исти стихови метер, а цалком другу мелодию.

"ЕЙ, У ГАНЇЧКИ НА ДВОРЕ" — Характер: тарґовина родичох место одаванки, у котрей ше млади анї не познаю — социялне зло штреднього вику. Протест и нашмих зос того указуви текст и мелодия.
Текст найдзеие у НП ч. 35д, котри є подполно ориґинални у тей фурми, а мелодию зложел Тон 1940 р.

"МАМО МОЯ, МАМО" — Характер: мац єдинїци часто самолюбна, та єй нєраз дзивка нещешлїва зоз одаванку.
Мелодия по своей будови найстаршого типу свадзебних писньох. Шпива ше сциха, алє нє помали. Тот текст пренайдзени у Коцуре, а ма свою вариянту друковану и у НП ч. 113, дзе под истим числом збити ведно два шпиванки: перши штири строфи то "Мамо моя, мамо", а друга "Дай ме мамо" тиж штири строфи до края. Перша ("Мамо моя") там полна поетичних нєдостаткох, а да не споминаме слабу ритмику, та прето вибрани тот ту прикладнєйши текст. — Мелодию записал М. Ковач у Сриме.

"БАРВЕНОЧКИ" — Характер: дружки при розплетованю дзивоцких варґочох млодей шпиваю — дзеля з ню цали смуток и подполну єй радосц.
Писня полна моци у вислову почуваньох, кед є розважно шпивана. Мелодию зос текстом записал Тон у Коцуре од К. Джуньовей 1928 р. По тексту початий строфи, то вариянта писнї цо ю записал др. Ст. Людкевич медзи Лемками у Карпатох, число 83 и 89 Муз. ет. зб. XXI.

"ЕЙ, ЛЄЖА, ЛЄЖА..." — Характер: дружки шпиваю док вию венчик млодей пред винчаньом поважно, алє не смутно. Тота фурма писнї як и слїдующа спадаю до наших найстарших и по мелодийней будови и по тексту, дзе кажда строфа почина зоз истим стихом "Ей, лежа, лежа барви барвенково". По
тексту, то остатки нашей "принєшеней" старини, а мелодия гоч стара, алє уж ту настала по приселеню. Записал ю Тон 1929 р. од К. Джуньовей у Коцуре, а вона по змисту вариянта писнї як ю записал др. Ф. Колесса у старей нашей дїдовщини, число 9 в Муз. ет. зб. II, а тиж и Головацький, ІІІ/2, 436, ч. 1.

"ЕЙ, ЛЄЖА, ЛЄЖА... ЕЙ, РОДЗИНО"— Характер: пред одходом до винчаня, док родичи и родзина дзелї благослов млодятом, свашки шпиваю поважно, алє не зоз зармутком.
Мелодия не такого старого типу як сам текст, котри є змистова вариянта писнї, цо ю записал др. Ф. Колесса, Муз. ет. зб. II, ч. 9а, на Подкарпатю, а пред нїм тиж Головацький, ІІІ/2, 437, число 3. Яку ю ту маме, записал Тон у Коцуре 1929 од Є. Шандор.

"ЕЙ, СТОЛЇКУ ЯВОРОВИ" — Характер: на свздзебним полудзенку (-вечери) святочне розположене свашки зос тоту писню потримую, а цала свадзба им помага.
Од Є. Шандор записал Тон у Коцуре 1929 цалу писню, а то вариянта текста цо записал др. Ф. Колесса на Подкарпатю, Муз. ет. зб. II, число 15.

"ЗДРАВИ ОСТАВАЙЦЕ" — Характер: кажда розлука смутна, алє кед ше млода одпитує од свойого дому, шицки приявни ю чувствую, то висловюю у тей писнї свашки и зос словами и з мелодию. Писню записал Тон од Є. Шандор 1929 у Коцуре, а текст тиж друковаии у НП (Народни писнї — Костелник-Биндас), число 35 ц.

"ЧЕРЧА КОЧИ" — Характер: мзц як мац, уж напредок оплакує розлуку од своєй дзивки, котру одава, а щешлїва дзивка и сама у тим часу смутна, цеши свою мамочку.
Тоту красну писню цалу записал Тон у Р. Керестуре од Паплацко Михала 1936 р. По тексту то будзе вариянта писнї число 4. др. Ф. Колесси у першим його зборнїчку за хор "Наша дума" 1902, котру вон записал медзи нашим народом у Закарпатским краю.

"ШЛЇДОМ, ТАТОЧКО" — Характер: одпитоване мло- дятох од родичох и родзини ошпивую свашки.
И тота свадзебна писня по своей будови єдна з найстарших. Текст писнї друковани у НП, число 35 г, а на Подкарпатю го записал Головацький, N1/2 408, 440, ч. 13, 393, ч. 5, а тиж и др. Ф. Колееса, Муз. ет. зб. II, число 9 д, ведно з мелодию, котру му шпивал др. Г. Костелник.