зна же то зложени хемийни злученїни чий главни состойок азот. Вони, после води, найвекша состойна часд нашого цела, бо творя основу шицких живих клїтинкох. Мускули, скора, власи, шицки тїлесни тканя состоя ше зоз бильчкох. Понеже ше шицки тканя под час каждодньових животних процесох троша, за їх обновйованє як и рост, бильчки представлю нєобходни и нєзаменлїви материял. Крем того, вони бавя значну улогу у преношеню води у орґанизме, як и у твореню охранєбних материйох у случаю хороти. Як жридло енерґиї и цеплоти мож их поровнац з угльовима гидратами, гоч виключне хаснованє бильчкох як жридла енерґиї нєпожадне и з економского и зоз физиолоґийного становиска: у поглядзе поживней вредносци бильчки ще медзисобно розликую. Нєт анї еден бильчок хтори би комплетно мал у себе шицки состойки хтори орґанизму потребни. Тот факт примушує чловека же би ше костирал з мишану поживу, и рошлїнску и животиньску. Главни жридла бильчкох животиньского походзеня то: месо, риба, млєко, млєчни продукти (сир, шметанка и др.) и вайца, а рошлїнского жита и їх продукти (мука, хлеб, цеста), кромплї, маунасти плоди и тд.
Медзитим, чловеков орґанизем нє хаснує бильчки таки яки ше находза у поживи, алє их насампредз зоз претровйованьом розкладя на єдноставнєйши состойки, такволани аминоквашнїни, од хторих даєдни важни у нашим костираню.
Зоз випитованьом утвердзене же бильчки животиньского походзенє зродни з гевтима хтори уходза до составу чловекового цела и же вони праве маю у себе тоти важни аминоквашнїни так нєобходни нашому целу. Пре тото ше и гвари же животиньски бильчки маю векшу биолоґийну вредносц од рошлїнских, гоч анї тоти остатнї нє треба керовац.
Од аминоквашнїнох хтори настали з розкладаньом у процесу претровйованя поставаю нови бильчки хтори служа за будованє живих клїтинкох хтори ше под час живота нєпреривно троша. Цо ше дотика претровеносци, орґанизем лєгчейше троши и лєпше хаснує животиньски бильчки од рошлїнских, алє за правилне костиранє нєобходне же би ше и єдни и други каждодньово уношели, и то скоро у єднаких количествох.
За одредзованє потребного количества бильчкох у нашим костираню наймиродавнєйши фактори то: старосц, здравствени стан и природа роботи хтору ше окончує. Вообще ше бере же дньова потреба одрослих, здравих особох 1 ґрам бильчкох на 1 килоґрам тїлесней чежини. Рахує ше, медзитим, же за правилне костиранє дзецох хтори рошню потребни векши количества бильчкох — до 3 ґрами на килоґрам тїлесней чежини. .Змоцнєне уношене бильчкох потребне и женом у одредзених физиолоґийних станох, як цо ґравидносц и дойченє, потим чежким физичннм роботнїком, реконвалеснентом (особом хтори прележали даяку хороту) и хорим скорей и после оператив-