них залапеньох. Тиж так и дзепоєдни хронїчни (длуготирваюци) хороти, очкодованя печинки, опеклїни и рани вимагаю вецей бильчки.
Нашо цело не може нагромадзовац резерви бильчкох як цо то роби з масцами и угльовима гидратами, та їх недостаточне уношенє примушує на трошене власних — тканьових — бильчкох, цо ма за пошлїдок обще опадованє здравственого стану, зменшованє одпорносци ґу оберацим хоротом, вистатосц, завадзаня при росту, опадованє тїлесней чежини итд.


УГЛЬОВИ ГИДРАТИ

Под тоту назву подрозумює ше у першим шоре цукер и материї хтори му зродни. Но то нє значи же шицки материї сладкого смаку угльови гидрати. Угльови гидрати, по хемийним составе, у ствари злученїни углєнїку, гидроґену и оксиґену, зоз хторих ше зоз позарядово зложенима хемийнима процесами у нашим целу творя цеплота и енерґия. Найвекшу часц енерґиї потребней за роботу, доставаме праве з угльових гидратох хтори широко розширени у природи. Єст их и у рошлїнских и у животиньских поживових артиклох, а чловек их найвецей уноши зоз хлєбом, кромплями, овоцу и цукром. Найважнєйши угльови гидрат рошлїнского походзеня то крохмаль (скроб), хтори спада медзи найрозширенши материї у рошлїнским швеце. То зложени угльов гидрат, хтори цело нє може вихасновац у тим стану у хторим ше явя у природи. Вон муши пред тим буц у процесох претровйованя розложени до простого цукру, такволаней ґликози, и аж вец го орґанизом може вихасновац.
Поживово артикли животиньского походзеня з векшей часци худобни зоз цукром. У месу количество цукру таке нєзначне же ше практично и нє бере до огляду. Лєм го дакус вецей маю нукашнї орґани. Животиньски цукер наволує ше ґлукоґен и його важносц у тим же ше як резерва збера у печинки, мускулох и, у случаю потреби, наприклад при чежшей физичнен роботи, орґанизем го може такой хасновац. Крем крохмалю и ґлукоґену, надового и млечного цукру, хтори спадаю до зложених угльових гидратох, постоя и такволани прости цукри як цо грознови и овоцови цукер. Шицки тоти угльови гидрати ше вельо швидше претровюю як цо масци и бильчки. Винїмок з того целулоза хтору орґанизем нє у можлївосци розградзиц, та ю нє може хасновац як енергетични материял. Алє целулоза може послужиц як добри реґулатор роботи наших черевох, бо у процесу претровйованя напучнєє, та зоз своїм звекшаним волуменом окончує механїчне надражньованє на мури черева. Прє тоту причину ше препоручує людзом хтори хори од нєпорядового пражненя черевох (задуца) же би до свойого єловнїка унесли поживово артикли хтори богати зоз целулозу