(сухи шлївки, капуста и др.). Целулоза ше находзи у лупкох жита, желєняви и овоцох. Цо ше дотика количества угльових гидратох, хторе чловек треба же би унєсол зоз поживу, воно завиши од чежкосци роботи. За чежшу роботу потребно вецей моци та и вецей угльови гидрати. Стредня дньова потреба руша ше медзи 400—500 ґрами.


МАСЦИ

У нашим костираню масци представяю драгоцене жридло тїлесней цеплоти и енерґиї. У рошлшским швеце ше находза як резервни материял у зарнох и масних плодох (маслинох, орехох), док их у животиньским швеце єст у тканьох животиньох. Часто ше пре практични причини масци кладу до шора „видлївих" и „нєвидлївих". До тих остатніх спадаю масци хтори ше, най так повеме, находза скрити у поживових продуктах як їх состойна часц, наприклад масц у орехох, чоколади, сиру, док шицки други масци, як швиньска, гуша и масло спадаю до "видлївих". Характеристичне за масци жо ше пущаю на розличних температурох, у зависносци од файти, та ше спрам тей своей прикмети дзеля на чечни и черстви. Масци хтори уж при хижней температури чечни наволую ше олеї.
Шицки файти масцох и олєйох маю менєй-вецей исту поживну вредносц и, у поровнаню з углєнима гидратами, даваю отприлики два раз векше количество енерґиї и цеплоти.. Но кед углєни гидрати и бильчки поровнусме з масцами у поглядзє претровлївосци, приходзиме до спознаня жо ше масци помалши претровює, цо нам пояшнюе прецо ше чловек чувствус длужей ситим кед є маснєйшу поживу. Олєї ше лєгчейше претровює од черствих масцох. цо ма окоемне значенє у диететики (наприклад при хоротох печинки). При претровйованю масци ше розкладаю до простейших состойкох и, так розложени, предзераю през мури черевох до креви хтора их преноши до рижних тканьох у хторих ше знова претворюю до масци.
Познате же масци у хемийним поглядзе єдинєня угленїку, гидроґону и оксиґену у форми глицерину, з єдного, и рижних масних квашнїнох, з .другого боку. Тото присуство масних квашчїнох у нїх ма позарядове значенє за нормалне функционованє орґаннзма. Дзопоєдни масци. крем того, ношителє витаминох хтори ше у нїх пущаю, як витамин А, Д (Де), и К (Ка). Прето нєуношенє масцох може мац за пошлїдок рижни поремеценя спричинєни з недостатком тих витаминох.
Потреби орґанизма у масцох рушаю ше коло 60 ґрами на дзень и кажде прейґмирне або зменшане уношене може буц чкодлїве. Кед чловек бере вецей масци як цо потребне, вона ше будзе нагромадзовац у масних клїтинкох тканї хтора ше находзи под скору, спричинююци затитосц, док обтерхованє нукашнїх орґанох (печинки, шерца и др.) з масцами ослабює