Гурка

Гурка ше прави подобно як и бендов, лем ше ґу остатком з глави (лепши часци пошли на бендов), скорком, еланїнки и билей печинки дода ище покрутки. Понеже ше гурка надзива до черевох, фалатки меса и того цо ше до гурки кладзе муша буц на менше пошекани, односно помлєти. До гурки ше нє вше кладзе паприґи, але дахто кладзе найквирцу або майорану. Поеолї ше, полопрує и добре вимиша. Кед ше мишанїна охладзи, масц ше у нєй стидне. Прето ю треба пред надзиваньом преляц з горуцу воду у котрей тоти часци за надзиванє варени. За надзиванє ше хаснує фурча, а надзива ше до добре спораєних гуркох длугоких 50 до 60 центиметри. Конци таких гуркох ніе звязую та ше достава круг. Гурку ше тиж прициска же би ше добре одцадзела, є ше або пече такой, а мож ю дакус и окуриц.

Кревова гурка

Основни материял за кревову гурку то швиньска крев котра влапена до судзини кед швиня заклана. Така стиднута крев ше увари у сланей води, а вец зомелє на машинки. Ґу нєй ше дода скорки и сланїни, котра ше нє меле але реже на коцочки. Дода ше попер або найквирц, соль, та главка цибулї попражена на масци и з фурчу надзива до чистих гуркох. Надзата гурка ше завяже — обидва конци вєдно — и обари.
З гурками треба буц осторожни, бо ше вони найшвидше губя. Треба их тримац на жимним и цо скорей потрошиц. И кед ше их кури и суши — и теди на нїх треба баржей мерковац як на други продукти.

Масц

Швижу сланїну зоз швинї, з котрей пред тим знята скора, пореже ше з оштрим ножом на приблїжно єднаки коцочки (З—4 сантиметрово). Кед коцочки єднаки, масц ше лєпше випражує и шкварки єднак допечени. Так порезану сланїну треба лоложиц до векшей судзини, найлєпше до котла, котри ма власне лєжиско над котлянку. Масц треба випражовац вонка, бо ше єй запах упива до стварох у цалей хюки.
Порезану сланїну ше прелєє зоз кус води же би ше нє прилапйовала за судзину. Важне же би огень бул з початку моцнєйши, а вец вше слабши и єднаки. Шкварки треба нєпреривно мишац, а кед з нїх почне виходзиц масц, вец мож ридше. О годзину и пол або два, зависно од количества шкваркох и